Книга Дії Апостолів Cтих 22 | Параллельные места

Выбор основного перевода

Открыть комментарий или сравнить с другим переводом

Выбор книги основного перевода

Дії Апостолів Новий Заповіт

Старий Заповіт

Буття

Вихід

Левит

Числа

Повторення Закону

Ісус Навин

Книга Суддів

Рут

1 Самуїлова

2 Самуїлова

1 Царів

2 Царів

1 Хроніки

2 Хроніки

Ездра

Неемія

Естер

Йов

Псалми

Приповісті

Екклезіяст

Пісня над піснями

Ісая

Єремія

Плач Єремії

Єзекіїль

Даниїл

Осія

Йоїл

Амос

Овдій

Йона

Михей

Авакум

Софонія

Огій

Захарія

Малахії

Наум

Новий Заповіт

Від Матвія

Від Марка

Від Луки

Від Івана

Дії Апостолів

Якова

1 Петра

2 Петра

1 Івана

2 Івана

3 Івана

Юда

До Римлян

1 до Коринтян

2 до Коринтян

До Галатів

До Ефесян

До филип

До Колоссян

1 до Солунян

2 до Солунян

1 Тимофію

2 Тимофію

До Тита

До Филимона

До Євреїв

Одкровення

← Предыдущая

Дії Апостолів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських.

І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним.

А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці...

Ходили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили.

Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.

А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив.

Із багатьох бо, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблених та кривих уздоровилися.

І радість велика в тім місті була!

Був один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого.

Його слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика!

Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожбитством.

Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися.

Увірував навіть сам Симон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався.

Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана.

А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли,

бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.

Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого!

Як побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,

і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого покладу свої руки, одержав би Духа Святого!

Та промовив до нього Петро: Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти думав набути дар Божий за гроші!

У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.

Тож покайся за це лихе діло своє, і проси Господа, може прощений буде тобі замір серця твого!

Параллельные места

Від Матвія 3:2

Дії Апостолів 17:30

та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне! Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися,

Бо я бачу, що ти пробуваєш у жовчі гіркій та в путах неправди.

А Симон озвався й сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили...

А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Євангелію в багатьох самарійських оселях.

А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона.

І, вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,

вертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю.

А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу.

Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш?

А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.

А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!

У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...

Відізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?

А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому.

І, як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись?

А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий!

І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його.

А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.

А Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію.

← Предыдущая

Дії Апостолів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Выбор основного перевода