Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.
Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,
та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...
І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...
А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.
А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,
чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.
Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.