А коли підіймалася хмара з-над скинії, то Ізраїлеві сини рушали в усі свої подорожі.
А якщо хмара не підіймалася, то не рушали вони аж до дня, коли вона підіймалася,
бо над скинією вдень була хмара Господня, а вночі був огонь у ній, на очах усього Ізраїлевого дому в усіх його подорожах!
І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва.
І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран.