або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.
то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.
і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!
щоб не гнався месник за кров за убійником, коли розпалиться серце його, і щоб не догнав його, якщо буде довга та дорога, і не вбив його, хоч він не підлягає смерті, бо не був він ворогом його від учора й позавчора.
то пошлють старші його міста, і візьмуть його звідти, і дадуть його в руку месника крови, і він помре.