Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.
І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.
І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
А тепер нехай пан мій, цар, послухає слів свого раба. Якщо Господь намовив тебе проти мене, то нехай це станеться запашною жертвою, а якщо людські сини, прокляті вони перед Господнім лицем, бо вони відігнали мене сьогодні, щоб я не належав до Господнього спадку, говорячи: Іди, служи іншим богам!
Як хмара зникає й проходить, так хто сходить в шеол, не виходить,
А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...
всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...
і про Сіон говоритимуть: Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його!
бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...
Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...
Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?
Немає людини, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і влади нема над днем смерти, і на війні нема звільнення, і пана свого не врятує безбожність.
ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...