А земля не буде продаватися назавжди, бо Моя та земля, бо ви приходьки та осілі в Мене.
вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...
(38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє...
Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.
Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.