Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.
Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!
Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?
У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,
підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...
Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!
Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!
(4-14) Через постанову Сторожів Божих це слово, а повідженням Святих ця річ, аж прийде до того, що пізнають живі, що над людським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низького з людей ставить над ним.
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,