І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
І сказав фараон: Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт.
І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:
Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як учора й позавчора. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.
А призначене число цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: Ходім, принесімо жертву нашому Богові!
Нехай буде тяжка праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова.
Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу кажуть нам робіть! І ось раби твої биті, і грішиш ти перед народом своїм!
А він відказав: Нероби ви, нероби! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господеві.
А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призначене число цегли ви дасте!
і сказав: Оце буде право царя, що царюватиме над вами: він візьме синів ваших і поставить собі в колесниці свої та серед їздців своїх, і вони будуть бігати перед колесницею його;
і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати орку його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колесничні приладдя його.
А дочок ваших забере за мироварниць, і за кухарок, і за пекарок.
І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам.
А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам.
І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнаків, і ваших ослів, і буде вживати їх на роботу свою.
Він братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів.
І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!
А в Соломона було дванадцять намісників над усім Ізраїлем, і вони годували царя та дім його, місяць на рік був на одного на годування.
(5-2) І була Соломонова пожива на один день: тридцять корів пшеничної муки, а шістдесят корів іншої муки.
(5-27) А Соломон зібрав данину робітників зо всього Ізраїля, і була та данина тридцять тисяч чоловіка.
А оце наказ тих поборів, які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.